Словник української мови (1937)/гобзувати

by Борис Грінченко

◀ гобза

Словник української мови Борис Грінченко Г гобзувати

гоблюванка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гобзува́ти, зу́ю, єш, гл. Изобиловать. Колесниця божа дивна тьмами воїнства гобзує. К. Псал. 151. Вероятно это слова просто перенесено Кулишем из ц.-славянского перевода псалма: «Колесница божия тмами тем, тысяща гобзующих». (Псалом 67, ст. 18).