Словник української мови (1937)/гнійний
◀ гній | Словник української мови Г гнійний |
гнійник ▶ |
|
Гнійни́й, а́, е́. 1) Навозный, унавоженный. Гнійне поле. Каменец. у. 2) Гнойный.
◀ гній | Словник української мови Борис Грінченко Г гнійний |
гнійник ▶ |
|
Словник української мови — Г
гнійний
Борис Грінченко
1937
Гнійни́й, а́, е́. 1) Навозный, унавоженный. Гнійне поле. Каменец. у. 2) Гнойный.