Словник української мови (1937)/гнівник
◀ гнівний | Словник української мови Г гнівник |
гнівничка ▶ |
|
Гнівни́к, ка́, м. В выражении: він мій гнівни́к. Он со мной в ссоре. Желех.
◀ гнівний | Словник української мови Борис Грінченко Г гнівник |
гнівничка ▶ |
|
Словник української мови — Г
гнівник
Борис Грінченко
1937
Гнівни́к, ка́, м. В выражении: він мій гнівни́к. Он со мной в ссоре. Желех.