Словник української мови (1937)/гноївка

by Борис Грінченко

◀ гнобити

Словник української мови Борис Грінченко Г гноївка

гноївня ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гної́вка, ки, ж. 1) Навозная жижа, вода, в которой мок навоз. Вх. Зн. 34. Випила б і гноївки, не то що, та ніде і на тлі води не видко. Гн. IV. 64. 2) Erystalis tenax. Вх. Лем. 404.