Словник української мови (1937)/гнений
◀ гнатися | Словник української мови Г гнений |
гнести ▶ |
|
Гне́ний, а, е. 1) Гнутый. Гнене полоззя. НВолын. у. 2) Никуда не годный. Таке гнене, що хоч покинь. Киев.
◀ гнатися | Словник української мови Борис Грінченко Г гнений |
гнести ▶ |
|
Словник української мови — Г
гнений
Борис Грінченко
1937
Гне́ний, а, е. 1) Гнутый. Гнене полоззя. НВолын. у. 2) Никуда не годный. Таке гнене, що хоч покинь. Киев.