Словник української мови (1937)/глямати
◀ глядько | Словник української мови Г глямати |
глянути ▶ |
|
Гля́мати, маю, єш, гл. С трудом есть. Василь заклався з Гарасимом, що з'їсть 15 булок… З'їв щось три, взяв четверту та так глямає, що неначе вмирати збирається. Брацл. у.