Словник української мови (1937)/глухо

< Словник української мови (1937)

◀ глухнути

Словник української мови
Борис Грінченко
Г
глухо

глухота ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Глу́хо, нар. 1) Глухо. 2) Беззвучно, мертво, глухо. 3) Пусто, глухо.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/глухо&oldid=601058