Словник української мови (1937)/глузливий

Словник української мови
Борис Грінченко
Г
глузливий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Глузли́вий, а, е. Насмешливый. Вона в мене добра й вірна жінка, тільки дуже жвава, жартлива й глузлива. Котл. МЧ. 471.