Словник української мови (1937)/глоба

by Борис Грінченко

◀ глітно

Словник української мови Борис Грінченко Г глоба

глобити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Глоба́, би́, ж. 1) Согнутое от природы дерево. 2) Железный клин. Черниг. 3) Переносно: хлопоты, забота, обуза, неприятность. Оце мені глоба на шию з отцією роботою!