Словник української мови (1937)/глинка
| ◀ глинище | Словник української мови Г глинка |
глинути ▶ |
|
Гли́нка, ки, ж. 1) Ум. от глина. 2) Фарфоровая глина. Киев. Черниг.
| ◀ глинище | Словник української мови Борис Грінченко Г глинка |
глинути ▶ |
|
Словник української мови — Г
глинка
Борис Грінченко
1937
Гли́нка, ки, ж. 1) Ум. от глина. 2) Фарфоровая глина. Киев. Черниг.