Словник української мови (1937)/глибоченький
| ◀ глибочень | Словник української мови Г глибоченький |
глибоченько ▶ |
|
Глибоче́нький, а, е. Ум. от глибокий. Довольно глубокий. Утопила ж я свою доненьку в криницю глибоченьку. Макс. (1849). 112.
| ◀ глибочень | Словник української мови Борис Грінченко Г глибоченький |
глибоченько ▶ |
|
Словник української мови — Г
глибоченький
Борис Грінченко
1937
Глибоче́нький, а, е. Ум. от глибокий. Довольно глубокий. Утопила ж я свою доненьку в криницю глибоченьку. Макс. (1849). 112.