Словник української мови (1937)/глибоко
◀ глибокість | Словник української мови Г глибоко |
глибоч ▶ |
|
Гли́бо́ко, нар. Глубоко. Глибоко оре. Ном. № 5600. Глибоко тут брести, — шукаймо іншого місця. Сравн. степ. Гли́бше. Риба шука де глибше, а чоловік де лучче. Ном. № 9840. Ум. Глибоче́нько.