Словник української мови (1937)/гирун
| ◀ гирувати | Словник української мови Г гирун |
гирчати ▶ |
|
Гиру́н, на́, м. Коротко остриженный. Конот. у.
| ◀ гирувати | Словник української мови Борис Грінченко Г гирун |
гирчати ▶ |
|
Словник української мови — Г
гирун
Борис Грінченко
1937
Гиру́н, на́, м. Коротко остриженный. Конот. у.