Словник української мови (1937)/гинкий

by Борис Грінченко

◀ гиндик

Словник української мови Борис Грінченко Г гинкий

гинути ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гинки́й, а́, е́. Легко сгибающийся, гнущийся. Гинкі цвяхи, забити не мож, — як з олива ніби. Каменец. у. Обіддя гнуть з ясена, бо се гинке дерево. Уман. у.