Словник української мови (1937)/гильнути
| ◀ гильнитися | Словник української мови Г гильнути |
гильня ▶ |
|
Гильну́ти, ну́, не́ш, гл. Ударить, хватить. Муха сіла на дитину. Я хотів її вбить. Як гильну макогоном дитину, та і вбив. Грин. I. 223.
| ◀ гильнитися | Словник української мови Борис Грінченко Г гильнути |
гильня ▶ |
|
Словник української мови — Г
гильнути
Борис Грінченко
1937
Гильну́ти, ну́, не́ш, гл. Ударить, хватить. Муха сіла на дитину. Я хотів її вбить. Як гильну макогоном дитину, та і вбив. Грин. I. 223.