Словник української мови (1937)/гилинуватий
| ◀ гила | Словник української мови Г гилинуватий |
гилистий ▶ |
|
Гилинува́тий, а, е. Больной грыжей. Казали, що він гилинуватий, а я гили в його не бачив. Кобел. у. (Залюб.).
| ◀ гила | Словник української мови Борис Грінченко Г гилинуватий |
гилистий ▶ |
|
Словник української мови — Г
гилинуватий
Борис Грінченко
1937
Гилинува́тий, а, е. Больной грыжей. Казали, що він гилинуватий, а я гили в його не бачив. Кобел. у. (Залюб.).