Словник української мови (1937)/гигнути

by Борис Грінченко

◀ гиги

Словник української мови Борис Грінченко Г гигнути

гиготати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ги́гнути, ну, не́ш, гл. 1) Швырнуть, бросить на землю. Угор. 2) Околеть. Кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив (вовкові) три аршини, так вовк там трохи й не гигнув. Рудч. Ск. I. 6.