Словник української мови (1937)/гетьманство

by Борис Грінченко

◀ гетьманонько

Словник української мови Борис Грінченко Г гетьманство

гетьманський ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гетьма́нство, ва, с. 1) Гетманство; сан, власть гетмана. Молодий на гетьманство. Ном. № 996. Єврася Хмельниченка на гетьмана настановляли. АД. II. 121. 2) Страна и народ под властью гетмана. У іншому царстві, у козацькому гетьманстві, у такому селі, як Пекарі, і там жило два брати. Рудч. Ск. II. 139.