Словник української мови (1937)/геній
◀ геніальний | Словник української мови Г геній |
генорал ▶ |
|
Ге́ній, нія, м. Гений. Не чути в його словах дихання генія. К. Іов. XV.
◀ геніальний | Словник української мови Борис Грінченко Г геній |
генорал ▶ |
|
Словник української мови — Г
геній
Борис Грінченко
1937
Ге́ній, нія, м. Гений. Не чути в його словах дихання генія. К. Іов. XV.