Словник української мови (1937)/гейкати
◀ гейкання | Словник української мови Г гейкати |
гейкатися ▶ |
|
Ге́йкати, каю, єш, гл. 1) Кричать гей, погонять. Батько орав, а я гейкав. О. 1862. IX. 68. 2) Петь песню с припевом гей. На новий рік у вечирь ідут на Буковині гейкати хлопці… ідут до кождої хижі під вікна, співают. МУЕ. III. 38.