Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гейкати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ге́йкати, каю, єш, гл. 1) Кричать гей, погонять. Батько орав, а я гейкав. О. 1862. IX. 68. 2) Петь песню с припевом гей. На новий рік у вечирь ідут на Буковині гейкати хлопці… ідут до кождої хижі під вікна, співают. МУЕ. III. 38.