Словник української мови (1937)/гезунд

by Борис Грінченко

◀ гедло

Словник української мови Борис Грінченко Г гезунд

гей ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гезу́нд, ду, м. Здоровье. Трудно працювати, як гезунду чорт-ма. Бердич. у. Як у чоловіка нема гезунда, то він і клоччя не варт хунта, тоді його в гармату та й стріляй за хату. Ном. № 8130.