Словник української мови (1937)/гедзатися

Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гедзатися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ге́дзатися, заюся, єшся, гл. 1) О четверон. животных: бегать, мечась из стороны в сторону, под влиянием боли от укушений овода. 2) О людях: метаться, бросаться из стороны в сторону. Бідолашний не знаходив собі місця: гедзався, буцім підпалювали його вогнем. Стор. МПр. 18. Кричала, гедзалась, качалась. Котл. Ен. V. 60. 3) О людях: капризничать, привередничать.