Словник української мови (1937)/гвинт
◀ гвер | Словник української мови Г гвинт |
гвинтівка ▶ |
|
Гвинт, та́, м. = Шруб. Ум. Гви́нтик. Чистив він ту рушницю і загубив маленького гвинтика. Грин. II. 206.
◀ гвер | Словник української мови Борис Грінченко Г гвинт |
гвинтівка ▶ |
|
Словник української мови — Г
гвинт
Борис Грінченко
1937
Гвинт, та́, м. = Шруб. Ум. Гви́нтик. Чистив він ту рушницю і загубив маленького гвинтика. Грин. II. 206.