Словник української мови (1937)/гвалтувати
◀ гвалтовний | Словник української мови Г гвалтувати |
гвардійонець ▶ |
|
Гвалтува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Шуметь, кричать. Гвалтують, сказано, навспряжки цокотухи (жінки). Греб. 379. Чого (собаки) так гвалтують? Стор. МПр. 112. Той чоловік став гвалтувати. Драг. 184. 2) Производить насилие, насиловать. 3) Производить тревогу, звать на помощь.