Словник української мови (1937)/гвалтовне
◀ гвалтівне | Словник української мови Г гвалтовне |
гвалтівний ▶ |
|
Гвалті́вне, гвалто́вне, гвалто́вно, нар. 1) Шумно, крикливо. Чорти об чімсь радились і гвалтовно гомоніли. Стор. МПр. 43. 2) Насильственно. Мет. 373. Гвалтовне одібрать. Морд. Пл. 64.