Словник української мови (1937)/гаїти
| ◀ гаїр | Словник української мови Г гаїти |
гай ▶ |
|
Га́їти, ся, гаю, ся, єш, ся, гл. 1) = Гаяти, ся. О. 1861. XI. Св. 39; Рудч. Ск. I. 125. 2) Гаїти. Занимать попусту место. Вх. Зн. 9.
| ◀ гаїр | Словник української мови Борис Грінченко Г гаїти |
гай ▶ |
|
Словник української мови — Г
гаїти
Борис Грінченко
1937
Га́їти, ся, гаю, ся, єш, ся, гл. 1) = Гаяти, ся. О. 1861. XI. Св. 39; Рудч. Ск. I. 125. 2) Гаїти. Занимать попусту место. Вх. Зн. 9.