Словник української мови (1937)/гарячити
| ◀ гарячий | Словник української мови Г гарячити |
гарячіти ▶ |
|
Гарячи́ти, чу́, чи́ш, гл. Разгорячать. Варенуха почала його гарячити. Левиц. I. 281.
| ◀ гарячий | Словник української мови Борис Грінченко Г гарячити |
гарячіти ▶ |
|
Словник української мови — Г
гарячити
Борис Грінченко
1937
Гарячи́ти, чу́, чи́ш, гл. Разгорячать. Варенуха почала його гарячити. Левиц. I. 281.