Словник української мови (1937)/гаряч

by Борис Грінченко

◀ гарюкнути

Словник української мови Борис Грінченко Г гаряч

гаряче ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гаря́ч, чу́, м. Сбитень. Дуже змерз був, а як напився гарячу, то й зігрівся. Екатериносл. (Залюб.).

Гаря́ч, ча, че. Краткая форма от гаря́чий. Лучче мені, моя мати, гаряч камінь їсти. Чуб.