Словник української мови (1937)/гарматний
◀ гарматка | Словник української мови Г гарматний |
гарматня ▶ |
|
Гарма́тний, а, е. 1) Пушечный. Ой буде розмова, гарматная рада. Песн. Гарматний гук. К. ЦН. 252. Із королем гарматним боєм бився. К. ЦН. 171. 2) Укрепленный пушками. Гарматний замок.