Словник української мови (1937)/гарматний

Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гарматний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гарма́тний, а, е. 1) Пушечный. Ой буде розмова, гарматная рада. Песн. Гарматний гук. К. ЦН. 252. Із королем гарматним боєм бився. К. ЦН. 171. 2) Укрепленный пушками. Гарматний замок.