Словник української мови (1937)/гарита
| ◀ гарикнути | Словник української мови Г гарита |
гаріль ▶ |
|
Гари́та, ти, ж. Карета. Посадили її в гариту. АД. I. 312.
| ◀ гарикнути | Словник української мови Борис Грінченко Г гарита |
гаріль ▶ |
|
Словник української мови — Г
гарита
Борис Грінченко
1937
Гари́та, ти, ж. Карета. Посадили її в гариту. АД. I. 312.