Словник української мови (1937)/гарапник
◀ гарапій | Словник української мови Г гарапник |
гарасівка ▶ |
|
Гара́пник, ка, м. Плеть, арапник. Рудч. Ск. II. 183. Шух. I. 292. Гарапник тройчатий. Г. Арт. (О. 1861. III. 105).
◀ гарапій | Словник української мови Борис Грінченко Г гарапник |
гарасівка ▶ |
|
Словник української мови — Г
гарапник
Борис Грінченко
1937
Гара́пник, ка, м. Плеть, арапник. Рудч. Ск. II. 183. Шух. I. 292. Гарапник тройчатий. Г. Арт. (О. 1861. III. 105).