Словник української мови (1937)/гапличок
◀ гапличний | Словник української мови Г гапличок |
гаптар ▶ |
|
Гапличо́к, чка́, м. 1) Ум. от гапли́к. 2) Род узора в вышивке. КС. 1893. V. 278.
◀ гапличний | Словник української мови Борис Грінченко Г гапличок |
гаптар ▶ |
|
Словник української мови — Г
гапличок
Борис Грінченко
1937
Гапличо́к, чка́, м. 1) Ум. от гапли́к. 2) Род узора в вышивке. КС. 1893. V. 278.