Словник української мови (1937)/ганчірка

by Борис Грінченко

◀ ганчірина

Словник української мови Борис Грінченко Г ганчірка

ганчірник ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ганчі́рка, ки, ж. 1) Тряпка, тряпица, ветошка, стирка. Святая Покрівонько, покрий голівоньку хоч ганчіркою, аби я була жінкою. Ном. № 493. Зітри ганчіркою стіл, та не тією, а чистенькою. Харьк. 2) Грязное старое платье. Чого це ти в таку ганчірку убралась? Ум. Ганчі́рочка. Ув. Ганчі́рище. Аф. 354.