Словник української мови (1937)/галанці
◀ галанський | Словник української мови Г галанці |
галанчатий ▶ |
|
Галанці́, ці́в, м. мн. Узкие брюки. У німецьких галанцях. Стор. I. 111. Носили латані галанці. Котл. Ен. IV. 14.
◀ галанський | Словник української мови Борис Грінченко Г галанці |
галанчатий ▶ |
|
Словник української мови — Г
галанці
Борис Грінченко
1937
Галанці́, ці́в, м. мн. Узкие брюки. У німецьких галанцях. Стор. I. 111. Носили латані галанці. Котл. Ен. IV. 14.