Словник української мови (1937)/гайнар
◀ гаймін | Словник української мови Г гайнар |
гайний ▶ |
|
Гайна́р, ря, м. Работник, пригоняющий на ярмарку скот. Шух. I. 84.
◀ гаймін | Словник української мови Борис Грінченко Г гайнар |
гайний ▶ |
|
Словник української мови — Г
гайнар
Борис Грінченко
1937
Гайна́р, ря, м. Работник, пригоняющий на ярмарку скот. Шух. I. 84.