Словник української мови (1937)/гайворон

by Борис Грінченко

◀ гайвір

Словник української мови Борис Грінченко Г гайворон

гайвороння ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Га́йворон, на, м. Грач, Corvus flugilegus. Вх. Пч. II. 9. Та ще мене гайворони укрили з півночі… Клюють очі козацькії, а трупу — не хочуть. Шевч. 491.