Словник української мови (1937)/гадючин
| ◀ гадючий | Словник української мови Г гадючин |
гадючина ▶ |
|
Гадю́чин, на, не. Принадлежащий, свойственный гадюке. Не лай гадючину матір. Чуб. II. 12.
| ◀ гадючий | Словник української мови Борис Грінченко Г гадючин |
гадючина ▶ |
|
Словник української мови — Г
гадючин
Борис Грінченко
1937
Гадю́чин, на, не. Принадлежащий, свойственный гадюке. Не лай гадючину матір. Чуб. II. 12.