Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гадка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Га́дка, ки, ж. Мысль, помышление, думка. Ні думки, ні гадки. — Що хатка, то інша гадка. Взяли мене думки та гадки. Ном. № 5807. Ані га́дки. І га́дки не ма́є. И не думает вовсе; и в ус себе не дует; и не заботится. Ном. № 4991. Його лають, а він, ані гадки (а він і гадки не має). Его бранят, а он и в ус себе не дует. Не жу́риться Катерина, і гадки не має. Шевч. 67. За годинки жито помолотили й прибрали, — тепер ні гадки, — т. е. теперь и спокойны. Черн. у. Шкода́ й га́дки. Нечего и думать. Шкода й гадки, не буде нічого. Шевч. 422. Ум. Га́донька, га́дочка. Думки-гадоньки не мають. Шевч. 648. Ой почєли вівчєрики гадочки гадати, якби дати Бондарючці та у село знати. Шух. I. 205.