Словник української мови (1937)/гагакати
◀ гагакання | Словник української мови Г гагакати |
гагакнути ▶ |
|
Гага́кати, каю, єш, гл. Вскрикивать, громко говорить. Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його пройняв.
◀ гагакання | Словник української мови Борис Грінченко Г гагакати |
гагакнути ▶ |
|
Словник української мови — Г
гагакати
Борис Грінченко
1937
Гага́кати, каю, єш, гл. Вскрикивать, громко говорить. Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його пройняв.