Словник української мови (1937)/гавеня
◀ гавега | Словник української мови Г гавеня |
гавза ▶ |
|
Гавеня́, ня́ти, с. Вороненок. Гава й говоре: що хоч візьми, тіко не руш моїх гавенят. Драг. 272.
◀ гавега | Словник української мови Борис Грінченко Г гавеня |
гавза ▶ |
|
Словник української мови — Г
гавеня
Борис Грінченко
1937
Гавеня́, ня́ти, с. Вороненок. Гава й говоре: що хоч візьми, тіко не руш моїх гавенят. Драг. 272.