Словник української мови (1937)/вінчик
◀ вінчатонько | Словник української мови В вінчик |
віншування ▶ |
|
Ві́нчик, ка, м. Ум. от вінець.
◀ вінчатонько | Словник української мови Борис Грінченко В вінчик |
віншування ▶ |
|
Словник української мови — В
вінчик
Борис Грінченко
1937
Ві́нчик, ка, м. Ум. от вінець.