Словник української мови (1937)/віник

by Борис Грінченко

◀ вінець

Словник української мови Борис Грінченко В віник

віничок ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ві́ник, ка, м. 1) Веник. Не шелести, як віник по хаті. Ном. № 3164. Пам'ятатиме до нових віників. Ном. № 3646. 2) Название вола, часто махающего хвостом. КС. 1898. VII. 46. Ум. Ві́ничок.