Словник української мови (1937)/вільгота

by Борис Грінченко

◀ вільго

Словник української мови Борис Грінченко В вільгота

вільготний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вільго́та, ти, ж. Льгота, облегчение; отсрочка. Змиев. у. Попроси, щоб дав вільготи хоч на три часи, щоб передумати мені, що в мене дома. Чуб. II. 18.