Словник української мови (1937)/віко

by Борис Грінченко

◀ вікняр

Словник української мови Борис Грінченко В віко

віковий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ві́ко, ка, с. 1) Крышка сундука, квашни, бадьи, гроба и пр. Мил. 169. Вас. 150. Зроблю… на діжку віко. Ном., стр. 295, № 155. Зриваю з труни віко, припав до неї. Г. Барв. 212. 2) Веко. МВ. I. 57.