Словник української мови (1937)/військовий

by Борис Грінченко

◀ військо

Словник української мови Борис Грінченко В військовий

війт ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Військо́ви́й, а, е. 1) Войсковой. Військовий писар, суддя, осаула. Військова старши́на. Військову суремку в головах достягає. Макс. (1849). 18. 2) Военный. Військовий міністр Франції Гамбета. Ком. II. 15.