Словник української мови (1937)/вій

by Борис Грінченко

◀ візок

Словник української мови Борис Грінченко В вій

війїна ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вій, во́я, м. Жмут хворосту при заплетании плетня. Мнж. 177. Полоса плетня (в длину). Пліт маєш городити на сім воїв. Вх. Зн. 7. Ум. Війо́к. Мнж. 177.

Вій, ві́я, м. Мифическое существо с веками до земли.