Словник української мови (1937)/візника
◀ візник | Словник української мови В візника |
візниця ▶ |
|
Візни́ка, ки, м. Кучер, возница. МВ. (О. 1862. III. 51). Послав свого візнику попитати дороги. Чуб.
◀ візник | Словник української мови Борис Грінченко В візника |
візниця ▶ |
|
Словник української мови — В
візника
Борис Грінченко
1937
Візни́ка, ки, м. Кучер, возница. МВ. (О. 1862. III. 51). Послав свого візнику попитати дороги. Чуб.