Словник української мови (1937)/візир
| ◀ візерунок | Словник української мови В візир |
візник ▶ |
|
Ві́зир, ра, м. Визирь. Іде султан, покинувши в дивані башів та візирів широкомовних. К. МБ. XII. 269.
| ◀ візерунок | Словник української мови Борис Грінченко В візир |
візник ▶ |
|
Словник української мови — В
візир
Борис Грінченко
1937
Ві́зир, ра, м. Визирь. Іде султан, покинувши в дивані башів та візирів широкомовних. К. МБ. XII. 269.