Словник української мови (1937)/відіпрати
| ◀ відіпняти | Словник української мови В відіпрати |
відіпріти ▶ |
|
Відіпра́ти, ся. См. Відпира́ти, ся.
| ◀ відіпняти | Словник української мови Борис Грінченко В відіпрати |
відіпріти ▶ |
|
Словник української мови — В
відіпрати
Борис Грінченко
1937
Відіпра́ти, ся. См. Відпира́ти, ся.