Словник української мови (1937)/відьман
◀ відьмак | Словник української мови В відьман |
відьмарь ▶ |
|
Відьма́к, ка, відьма́н, на, відьма́рь, ря́, відьма́ч, ча́, м. Колдун. ЗОЮР. II. 41. Відьмак і непевний — усім відьмам родич кревний. Номис. № 239, страница 281.